Історія

“PoliКарп згуртувався 2003 року в місті Києві. Донедавна ми були відомі як гурт “Карпатяни”. Влітку 2008 змінюємо назву або, швидше, розширюємо її зміст. Отже, PoliКарп, або Полісся-Карпати – це два джерела, з яких черпаємо ідеї. На момент заснування колективу кожен з нас вже був досвідченим музикантом. Зрештою цей досвіт, фольклорний багаж та конкретне розуміння, чого хочемо один від одного, нас і об’єднали. За увесь час існування нас змогли почути гості найбільших українських фестивалів. Окрім українських сцен PoliКарпа дуже радо зустрічали меломани різних європейських імпрез. Наразі в нас стрімкий творчий підйом і ми маємо що запропонувати найвибагливішому слухачеві.”

Репертуар гурту PoliКарп, в основному, складається з народної музики Гуцульщини та Житомирського Полісся, але у власній, сучасній інтерпретації. Свою музику гурт визначає як етно-арт-рок і шукає ідей не лише у фольклорі – рокові, джазові інші сучасні ритми дозволяють створювати небанальну та яскраву музику. За такого експерименту PoliКарпу вдається не змінювати структури, мелодії автентичної музики, а збагачувати її та готувати для ширшого кола слухачів. Музиканти активно працюють із стародавніми українськими музичними інструментами. Але специфіка музики, а саме поєднання сучасного з архаїчним, вимагає від музикантів використання поруч з народними музичними інструментами сучасних електронних.

	Валерій Гладунець: спів, дримба Це не просто музикант. Це – генератор різноманітних творчих ідей, радіоведучий та постійний радіогість, хлопчик-помагай і прямолінійний критик, шоу-мен, Пилип з конопель, синьоока замріяність, дитяча щирість, джентльменська галантність, щастя й горе колективу.
Сергій Охрімчук: скрипка, спів. Скрипка – його доля. Досвід та майстерність – його візитівки.
	Василь Паланюк: цимбали, сопілки, фрілки, фуярки, най тощо. Той, кого гурт готовий чекати все життя. Що завжди і робить. Прагматичний гуцул з дудочкою на сцені та за кермом в дорозі. Раціо та врівноваженість PoliКарпа.
Юрко Захарчук: перкусія, барабани. В стихії драму Юрка важко зупинити, а декому, навіть, переплюнути. Без нього життя PoliКарпа було б значно похмурішим.
	Вадим Губенко: бас-гітара, контрабас. Шукали, шукали, а таки ж знайшли! Тепер ритм-секція працює стабільно і впевнено.

Наші фестивалі: Країна Мрій, Шешори, Бартошице (Польща), Черемша (Польща) Мазепа-фест, 60-я паралель (Росія), Селиська співанка, Етноеволюція, Рожаниця, Трипільське коло, Славське рок, Отроків та ін.